Про 45...

Оповідки під новим тегом 45)))
Мені виповнилося 45 років і я хочу поспостерігати за собою цілий рік.
В моєму організмі відбулися певні зміни, не настільки кардинальні, щоб засмучуватись, але певною мірою важливі. І якщо я не надам для їх зміни ніякого значення, за якийсь певний час перетворюсь в людину, якою ніколи не хотіла бути.
Я розлінилася. Причому цю лінь почала сприймати, як належну. Я про те, що перестала приділяти собі увагу, без якої не могла прожити. І це мене не радує. І тут вже не йдеться про зайві кілограми, а про те, що мені потрібен рух, який даватиме мені повноцінне здорове життя. Я постійно збираюсято бігати, то ходити в спортзал, то просто багато гуляти і кожен раз знаходжу якісь причини, що цього не починати.
Я вже купую прінтер, що видруковувати завдання на кожен день, але нічого насправді не міняється. Я продовжую і далі саботувати свої починання. Прочитавши багато книжок на тему мотивації прибирання, організованості і щасливості життя я в результаті не просунулася ні на пів метра простору організованості. У мене постійно розкидано вдома і дітей я не привчила складати за собою речі. І мені від цього дуже сумно, але на разі я не знаю що з цим робити...)))