Коли нема чим зайнятися, не висить на голові що зварити їсти, поприбирати, тоді й думається ясніше))
Не можна залишати покидати запал яскравості життя, ніхто не має права. Ніхто не переходить ні в який інший вимір тільки тому, що тобі стукнуло 40, 45, 50... Ти не мусиш грати роль чи підлаштовуватися під образ тітоньки серйозно тільки тому, що тобі більше.Деколи наше оточення тягне нас униз , змушуючи опинитися за межею власного задоволення чи радості. Але на це не потрібно зважати і йти своєю дорогою.
Дорогою того, що тобі дорого. І якщо тобі хочеться співати співай, танцювати- танцюй але тільки від того, що тобі так хочеться, а не тому що так потрібно.)))
Немає коментарів:
Дописати коментар