Є час на роздуми...

Коли нема чим зайнятися, не висить на голові що зварити їсти, поприбирати, тоді й думається ясніше))
Не можна залишати покидати запал яскравості життя, ніхто не має права. Ніхто не переходить ні в який інший вимір тільки тому, що тобі стукнуло 40, 45, 50... Ти не мусиш грати роль чи підлаштовуватися під образ тітоньки серйозно тільки тому, що тобі більше.Деколи наше оточення тягне нас униз , змушуючи опинитися за межею власного задоволення чи радості. Але на це не потрібно зважати і йти своєю дорогою.
Дорогою того, що тобі дорого. І якщо тобі хочеться співати співай, танцювати- танцюй але тільки від того, що тобі так хочеться, а не тому що так потрібно.)))

Дописи з Голандії.

Зараз ми в  Голандії. Приїхали на тиждень до знайомих.Маю час відпочити, подумати , набратися нових вражень.
Сьогодні я дізналась, що в Голандії, якщо дитина пропустить без вагомих причин школу, її батьки повинні заплатити 800 євро штрафу і це дійсно правда(((. Я задала питання про те, що роблять ті, хто не має заплатити такі гроші, а їх діти просто прогулюють уроки. Відповіді не було, таких нема...
Кожен раз, коли я кудись їду і вдаюся в тонкощі життя тієї чи іншої країни, не перестаю засмучуватись тим, як ми живемо. На одному патріотизмі не виїдеш. А ті слова про те що якщо кожен з нас буде кидати сміття в урну, а не на землю, то ми будемо жити чуть не в процвітаючій країні, все це повне безглуздя. Нам до них реально дуже далеко. Я кидаю сміття в смітник, вчу своїх дітей це робити, але життя не стає кращим від цього.

Про 45...

Оповідки під новим тегом 45)))
Мені виповнилося 45 років і я хочу поспостерігати за собою цілий рік.
В моєму організмі відбулися певні зміни, не настільки кардинальні, щоб засмучуватись, але певною мірою важливі. І якщо я не надам для їх зміни ніякого значення, за якийсь певний час перетворюсь в людину, якою ніколи не хотіла бути.
Я розлінилася. Причому цю лінь почала сприймати, як належну. Я про те, що перестала приділяти собі увагу, без якої не могла прожити. І це мене не радує. І тут вже не йдеться про зайві кілограми, а про те, що мені потрібен рух, який даватиме мені повноцінне здорове життя. Я постійно збираюсято бігати, то ходити в спортзал, то просто багато гуляти і кожен раз знаходжу якісь причини, що цього не починати.
Я вже купую прінтер, що видруковувати завдання на кожен день, але нічого насправді не міняється. Я продовжую і далі саботувати свої починання. Прочитавши багато книжок на тему мотивації прибирання, організованості і щасливості життя я в результаті не просунулася ні на пів метра простору організованості. У мене постійно розкидано вдома і дітей я не привчила складати за собою речі. І мені від цього дуже сумно, але на разі я не знаю що з цим робити...)))

Привіт. Давно я не писала. Власне списувала на час. Не було часу. Але хіба для захоплення немає бути часу? Час завжди можна виділити, знайти. Хочу знову писати, робити те, до чого звикла, дивувати інших моїм прагненням до нового. Надіюсь, у мене вийде.
Хочу знімати відео про те що роблю. Так, тепер таке захоплення. Я дуже багато речей роблю яких ніхто не бачить. Можливо мій досвід стане ще комусь в пригоді. Поки що це невпевнені спроби. Але хочу, щоб у мене вийшло.