В книжках описується завжди все те найкраще, що автори почерпнули з проекту. Це для того, щоб мотивувати інших. Та й , зрештою, якщо це буде сумна книжка про те, що нічого не виходить, хто ті книжки купувати буде.
Я не можу сказати, що у мене нічого не виходить. але я не можу працювати по плану. ну ніяк! Моя творча душа так рветься за рамки цього плану, що аж пищить. Я можу по плану водити дітей туди, куди їм потрібно, годувати вчасно, робити уроки... Але робити свою роботу або займатися творчістю-ну ніяк. Не виходить це в мене. Моя творча душа так прагне завершення якогось творчого процесу, а особливо коли цей процес йде дуже добре, що відкидає повністю будь-яку роботу іншу нетворчу і нецікаву. Я стаю як одержимою своєю творчістю, що за тиждень мого творчого процесу, моя квартира може перетворитися знову на великий розгардіяш. Хіба це цікаво прибирати по плану, витирати пилюку тоді, коли це записано в щоденнику? Та ну його! Я так не можу. Невже я нічого не зможу путнього зробити лише через те, що рутина просто вибиває мене з творчого процесу.
І ще я розумію, не можу просто шити на замовлення речі звичайні , прості, буденні. Не можу і не хочу. Це дуже нудно)))
Як же ж себе заставити рутинному процесу організації життя?
Немає коментарів:
Дописати коментар